Мене звати Хустуня.

Моє ім’я споріднене зі словами: «хустка», «хистка», «захищати». Я весь час комусь потрібна: мене зодягають на голову, на шию, покривають плечі, носять на поясі, кладуть в кишеньку, модниці прикрашають мною сумки. Колись дами дарували мене лицарям серця, мене носили як пам’ятку про батьківську хату, у деяких народів кинута долу хустинка означала виклик на поєдинок, мною перев’язували рани, на мені зав’язують вузлики напам’ять, діти дарують хустки матерям на знак великої любові і вдячності…